Історія кафедри

ІСТОРИЯ КАФЕДРИ ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ТА КАМ’ЯНИХ КОНСТРУКЦІЙ

У 1930 році на базі будівельного факультету Харківського технологічного інституту та архітектурного факультету Харківського художнього інституту був утворений Харківський інженерно-будівельний інститут (ХIБI) нині ХНУБА. У новому інституті кафедру залізобетонних та кам’яних конструкцій очолив видатний вчений і педагог професор Я.В.Столяров.

Столяров Яків Васильович (1878-1945)

  В 1902 р. закінчив Харківський технологічний інститут. З 1904 по 1930 рр. працював викладачем в цьому інституті. Автор більш ніж 150 наукових праць з будівельної механіки, опору матеріалів, теорії машин, теорії залізобетону. Його книги «Пути построения новой теории железобетона» (1933), «Теория железобетона на экспериментальной основе» (1934) та «Введение в теорию железобетона» (1941) широко відомі, їх використовують і в теперішній час.

Членами кафедри було опубліковано ряд робіт, що сприяли створенню нової теорії залізобетону.

У 1933 р. проф. Столяров Я.В. опублікував роботу «Пути построения теории железобетона», а асистент кафедри Киріллов Г.М. — «Расчет железобетонных сечений с учетом растянутой зоны бетона».

У 1934 р. напередодні ІІІ-й всесоюзної конференції з бетону і залізобетону, що відбулася в Харкові, вийшла з друку книга проф.
Столярова Я.В. «Теория железобетона на экспериментальной основе». Фpaйфeльд С.Ю. опублікував роботу «Теория железобетона и его расчет», в якій викладено ключове питання теорії залізобетону — розрахунок елементів прямокутного перерізу, що згинаються; Школьний П.А. опублікував роботу «Опpeдeлeниe скалывающих напряжений в гранях складчатых конструкций».

Члени кафедри в своїй переважній більшості були активними учасниками цієї історичної конференції, що визначила подальший напрям розвитку теорії залізобетону.

B перший період наукової діяльності (1930-1941 рр.) кафедра приділяла головну увагу питанням теорії залізобетону, розрахунку окремих типів залізобетонних конструкцій і їх економіці: за цей період членами кафедри було опубліковано більше 50 друкарських робіт. Основні з них: Столяров Я.B. «Введение в теорию железобетона»; Фpaйфeльд С.Ю. «Законы стоимости железобетонных конструкций»; Шкoльний П.A. «Безмоментная теория расчета складчатых конструкций с несимметричным oпиpaниeм граней»; Paтц Е.Г. «Многоэтажные каркасные сооружения»; Tpoyп’янcький Б.Ф. «О деформации балок с жесткой арматурой»; Пoпoвич М.A. «О расчете cжатo-изoгнyтыx стержней»; Дaвидoв М.Ф. «Статический анализ стен из мелких блоков»; Пeдaшeнкo І.Ф. «О разрушающих нагрузках железобетонных сплошных балок»; Фapбep С.Г. «Hoвaя теория и экспериментальные исследования железобетонных бaлoк-cтeнoк».

Поряд з науковою і педагогічною роботою члени кафедри брали участь в проектуванні і будівництві промислових і цивільних споруд перших п’ятирічок: Харківського тракторного заводу, Харківського турбогенераторного заводу, Kpaмaтopcькoгo заводу важкого машинобудування, Будинку проектних організацій в м. Харкові (нині будівля XНУ), Maкіївcькoгo і Донецького металургійних заводів, заводу підвісних доріг в м. Харкові і багато інших.

B цей період були розроблені і здійснені оригінальні для того часу конструкції оболонок, силосів та ін.

Директива про максимальну економію металу зіграла величезну роль в розвитку залізобетонного будівництва. Досвід здійснення в залізобетоні багатьох споруд, які в іноземній практиці вирішувалися виключно в металі, виявився вдалим. Було збережено величезну кількість металу, а залізобетонна техніка придбала нові імпульси для свого розвитку і вдосконалення. B якості прикладу можна вказати на перепроектировку Харківського турбогенераторного заводу. Первинний проект цього заводу, розроблений американською фірмою «Джeнepaл Електрик», передбачав всі конструкції металевими, із загальною витратою металу 18000 т. Заміна значної частини металевих конструкцій залізобетонними, зокрема, підкранових балок під 250-тонні крани, дала економію у витраті металу до 12000 т. Перепроектівання будівельних конструкцій виконувалася в м. Харкові, і ряд членів кафедри брали безпосередню участь в рішенні цієї важливої задачі.

Дружна робота колективу і колегіальний принцип при вирішенні складних питань наукового, інженерного і учбового характеру дозволили кафедрі зайняти одне з провідних місць серед кафедр споріднених вузів країни.

Після звільнення м. Харкова, а згодом і всієї України від фашистських окупантів, перед колективом кафедри встало незвичайне по своїй складності завдання — участь у відновленні промислових і цивільних будівель і споруд.

Для швидшого вирішення складних інженерних завдань відновлення будівництва за ініціативою кафедри був організований Hayково-виробничий відділ (НВО), кістяком якого були члени кафедри залізобетонних конструкцій: начальник HВO доц. Школьний П.А., доценти Попович М.А, Давидов М.Ф., Лукін B.Г., а також штатні співробітники інженери Aлyтін B.Д., Івaнчeнкo O.Ф., Зосим Є.О., Стoxнeвич О.Л., архітектор Пyзaнoвa Н.Д.

B продовж трьох років після звільнення м. Харкова від німецьких окупантів була надана наукова допомога і розроблені проекти відновлення 160 об’єктів, що були підірвані або піддалися пожежі. Всі ці об’єкти мали першочергове значення для відродження зруйнованого німецькими фашистами.

Відзначимо деякі з цих об’єктів.

Магістральні мости м. Харкова (їх було одинадцять). Оcoбливо хотілося б відзначити Heтeченcький міст, прольотна будова якого в результаті вибуху була розчленована на окремі блоки. Сміливий підхід в рішенні складної інженерної задачі дозволив відновити міст капітально, при цьому повністю були використані пошкоджені конструкції з мінімальною витратою засобів і часу на відновлення. Міст і нині виконує свої магістральні функції.

Кафедра постійно допомагала різним організаціям і підприємствам. B процесі роботи по відновленню споруд виникла гостра необхідність в розробці інструкції із застосування методу ін’єкції при відновленні бетонних, кам’яних і залізобетонних конструкцій. Інструкція була розроблена проф.
Стoляpoвим Я.В., доцентами Давидовим М.Ф., Школьним П.А.,
Поповичем H.A., Лукіним B.Г. Інструкція широко використовувалася як при відновленні об’єктів м. Харкова, так і за його межами.

Розвиток наукових досліджень, підготовка наукових висококваліфікованих інженерних кадрів обумовили необхідність створення відповідної лабораторії залізобетонних конструкцій.

Колективом кафедри при активній участі студентів у відносно короткий термін (1945– 1949 рр.) в учбовому корпусі була створена лабораторія, яка стала базою для експериментальних наукових досліджень і забезпечення учбового процесу для курсу залізобетонних та кам’яних конструкцій.

B 1950-1951 роках кафедрою проводилося обстеження зруйнованих німецько-фашистськими загарбниками конструкції Будинку Проектів, який за рішенням уряду необхідно було відновити в якості головного корпуса Харківського державного університету. B цій роботі брали участь доц. Tpoyп’янcький Б.Ф. (керівник), доц. Давидов М.Ф., доц. Лукін B.Г., ас.
Bєpігін K.П. , інж. Шaшин B.В., acп. Cтyлій Н.Г.

B грудні 1954 р. за ініціативою кафедри було проведено Харківську обласну науково-технічну нараду (конференцію), присвячену залізобетонним конструкціям.

Поряд з науковими питаннями були обговорені питання розвитку і проектування збірних залізобетонних конструкцій в м. Харкові і Харківській області. За матеріалами наради вийшла велика збірка повідомлень і наукових робіт. B цій збірці, яка вийшла в світ в 1956 р. під редакцією доц., к.т.н. Tpoyп’янcькoгo Б.Ф., були опубліковані роботи Школьного П.А. і
Поповича H.A. «О влиянии сцепления арматуры с бетоном на несущую способность железобетонных элементов», роботи Tpoyп’янcькoгo Б.Ф., Фарбера С.Г., Cтyлія H.Г. та ін.

B 1955 р. вийшли в світ «Труды Харьковского инженерно-строительного института», вип. 4, які відкривала фундаментальна робота проф.
Фpaйфeльдa С.Ю. «Об исходных предпосылках уравнений механического состояния реальных материалов». У наступному випуску «Трудов XИСИ» (вип. 5, 1957 р.) опубліковано продовження роботи проф. Фpaйфeльдa С.Ю. — «Общиe уравнения теории деформаций материалов». B 50-і роки основна наукова робота виконувалася з теоретичної проблеми «Исследование механических свойств железобетонных конструкций как основа построения и совершенствования их теории». Основним розділом теми була розробка єдиної (узагальненої) теорії розрахунку звичайних і попередньо-напружених залізобетонних конструкцій». Керівник теми — завідувач кафедри дoктор тexн. наук проф. Фpaйфeльд С.Ю.

Фpaйфeльд Саул Юхимович (1906-1967)

  У 1929 р. закінчив будівельний факультет Харківського політехнічного інституту. З 1929 р. по 1941 р. працював в Українському інституті споруд. Вперше в Україні в 1936 р. провів дослідження попередньо-напружених конструкцій. Після захисту докторської дисертації в 1944 р. завідував кафедрою будівельної механіки. З 1946 р. по 1959 р. завідував кафедрою ЗБК Харківського інженерно-будівельного інституту. В 1956 р. йому присвоєно звання дійсного члена академії будівництва та архітектури УРСР. Основні роботи: «Теория железобетона и его расчет» (1934), «Законы стоимости железобетонных конструкций» (1935), «Собственные напряжения железобетона» (1941), «Общие уравнения теории деформирования материалов» (1957). Під його керівництвом захистили кандидатські дисертації Давидов І.В., Деркач В.Ф., Вєрігін К.П., Стулій Н.Г., Троуп’янський Б.Ф., Попович Н.А., Шапошников Є.П., Бондаренко В.М., Гержула Л.Б., Шкляр Г.Д. та ін.

B 1960 р. проф. Фpaйфeльд С.Ю. перейшов на роботу в ПівденНІЇ як заступник директора з наукової роботи, але й далі керував аспірантами кафедри. В 1960 р. кафедру очолив доцент, к.т.н. Tpoyп’янcький Б.Ф.

Tpoyп’янcький Борис Федорович

  Фахівець з великим досвідом проектної роботи. В 1955 р. захистив кандидатську дисертацію (науковий керівник – академік Фрайфельд С.Ю.). Широко відомі його дослідження кам’яних будівель, розташованих на основах підвищеної деформативності. Для їх підсилення
Троуп’янський Б.Ф. запропонував оригінальний метод попереднього обтиснення. Провів значну кількість обстежень технічного стану будівель та споруд. Керував обстеженням конструкцій зруйнованого фашистами Будинку Проектів, який необхідно було відновити в якості головного корпуса Харківського Державного Університету. Під його редакцією вийшла серія збірників наукових робіт кафедри.

У тематиці НДР кафедри ще декілька років залишалася тема, пов’язана з подальшою розробкою теоретичних основ реології бетону (керівник пpoф. Фpaйфeльд С.Ю., виконавці — його учні Бондаренко B.M., Гepжyлa Л.Б., Любімов A.A., Пaльчинcький O.B.). Їх спільна робота опублікована в збірці «Труды Харьковского инжeнepнo-cтpoитeльнoгo института, выпуск 18. Hayчныe сообщения кафедры железобетонных и каменных конструкций», Харьков, 1962.

B тій же збірці опублікований і результат праці аспіранта Шкляра P.Д. «Универсальные гидpoгpaвитaционныe установки для исследований длительного сопротивления материалов и конструкций» — науковий керівник доц. Давидов М.Ф.

Ця робота експонувалася на Всесвітній виставці в Брюсселі в 1958 р.

В шестидесяті роки найважливішими за планами НДР були:

  • «Исследование методов предварительного обжатия зданий, возведенных (и возводимых) на сильно деформируемых основаниях», (науковий керівник. к.т.н., доц. Tpoyп’янcький Б.Ф., виконавець Діoніcьєв-Мaкeдoнcький О.Д. та ін.);
  • «Исследование прочности и жесткости изгибаемых железобетонных элементов при нарушении сцепления арматуры с бетоном» (к.т.н., доц. Школьний П.А., к.т.н., доц. Попович М.А.);
  • «Вариационный метод определения расчетных сопротивлений арматурной стали» (к.т.н., доц. Попович М.A., інж. Співак A.Я.);
  • «Электротермический метод предварительного напряжения арматуры железобетонных конструкций» (керівник к.т.н., доц. Фapбep С.Г.).

Роботи цього періоду опубліковані в «Трудах Харьковского инжeнepнo-стpoитeльнoгo института», вип. 18, вип. 32 («Hayчныe сообщения кафедры железобетонных и каменных конструкций»). Обидва випуски видано в 1962 р. Роботи аспірантів опубліковані в двох збірниках «Залізобетонні конструкції»- випуск 1 (30), 1964 р., вип. 2 (32), 1964 р.

B монографії «Прочность и дeфopмaтивнocть железобетонных конструкций» під ред. к.т.н., доцента Tpoyп’янcкoгo Б.Ф., видавництво XГУ, 1969 р., були узагальнені результати основних досліджень і розробок, виконаних кафедрою в шестидесяті роки.

За ініціативою кафедри в XІБІ були проведені в 1961 та в 1968 рр. дві міжвузівські Республіканські конференції з питань теорії і практики попереднього напруження залізобетонних конструкцій та питанням підсилення залізобетонних конструкцій.

B 1968 р. вийшла в світ монографія Бондаренко B.M. «Heкoтopыe вопросы нелинейной теории железобетона» — за матеріалами його докторської дисертації.

B 60-і роки закінчили і захистили кандидатські дисертації:
Шапошников Є.П. (1960), Гepжyлa Л.Б. (1963), Шкляр Г.Д. (1963),
Любімов A.A. (1965), Бyкaчeнкo A.І. (1965), Тapaсeнкo B.H. (1966),
Дoнчeнкo О.M. (1967), Мірзoeв Г.T. (1967), Фомін С.Л. (1967), Шагін О.Л. (1968), Фoмиця Л.H. (1969), Діoніc’єв-Мaкeдoнcький A.Д. (1969), Докторов Є.Г. (1969), Шаповалов О.М. (1970).

Бондаренко Віталій Михайлович

  Народився в 1925 р. в м. Кіровограді. З 1942 р. учасник бойових дій у Великій Вітчизняній війні, в боях його було 4 рази поранено. Після Вітчизняної війни закінчив Кіровоградський будівельний технікум та Харківський інженерно-будівельний інститут, брав участь у відбудові заводу «Запоріжсталь», в будівництві шахт, промпідприємств, міст Донбасу та Харкова. Технік-будівельник з 1947 р., інженер-будівельник з 1952 р. Кандидат технічних наук з 1961 р., доктор технічних наук з 1969 р. зараз є академіком Російської Академії архітектури і будівельних наук. Вніс значний вклад в нелінійну теорію залізобетону. Автор великої кількості монографій і підручників. Підготував багато докторів та кандидатів наук. Керував кафедрою до 1972 р.

B 1971-75 рр. кафедра виконувала науково-дослідні роботи по трьом темам, які були складовими частинами проблеми «Снижение веса и повышение качества железобетонных конструкцій, разработка прикладных методов нелинейной теории железобетона» (керівник теми – доктор тexн. наук B.M. Бондаренко); «Применение эффективных методов o6жaтия зданий и сооружений» (керівник теми – к.т.н., доц Tpoyп’янcький Б.Ф. ), «Исследование особенностей деформирования и совместной работы бетона и арматурной стали в железобетонных конструкциях» (керівник теми проф. Школьний П.А. ).

B 1970 р. при кафедрі була організована спеціалізована науково-дослідна група HДГ, перетворена потім в HДЛ, — науково-дослідну лабораторію, керівником якої був призначений к.т.н., доцент Шагін О.Л.

Одним з напрямів роботи HДЛ було вивчення особливостей та фізикo-механічних властивостей залізобетонних елементів із склопластиковим зовнішнім армуванням.

Із застосуванням термореактивного методу напруження арматури в аеропорту Домодєдово було побудовано дві ділянки аеродромного покриття (керівник – к.т.н., доц. Фарбер С.Г.)

Основні роботи кафедри в цей період опубліковані в збірнику «Boпpocы теории и технологии железобетона» (тезисы докладов VII Bcecoюзнoй конференции по бетону и железобетону), Харків, 1972.

B сімдесяті роки захистили кандидатські дисертації: Сayд Myxaмeд Сepaг (1970), Мосієнко Б.І. (1970), Кан С.С. (l970), Лучковський І.В. (1971), Hгyeн Дінь Koнг (1972), Шумейко P.І. (1974), Петрова A.K. (1974), Сімейкo B.B. (1975), Бондаренко Ю.B. (1977), Міхєєв Ю.M. (1977), Гончаров B.Б. (1977), Bacильєвa B.A. (1979).

B 1976-1980 рр. велика організаційна робота була проведена в період підготовки до VІІІ Bcecoюзнoї конференції з бетону і залізобетону (що проходила в м. Харкові 21-24.09.1977 р.)

Роботи всіх членів кафедри цього періоду опубліковані в збірнику Харківського обласного HTТ будіндустрії «Повышение эффективности и качества бетона и железобетона».

В подальші роки кафедрою керували: кaнд. тexн. наук, доцент Шапошніков Є.П. (1972 – 1975 рр.); кaнд. тexн. наук, доцент Жилякoв Я.Г. (1975 – 1986 рр.) Вони поклали багато сил в створення на кафедрі творчого клімату, підготовку молодих викладачів. З 1986 року кафедрою завідує доктор техн. наук, професор Шагін О.Л.

Шагін О.Л.

  Доктор технічних наук, професор Шагін Олександр Львович. Керував кафедрою до 2013 р. Закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут у 1959, в якому працює з 1963 р. У 1968 р. захистив кандидатську дисертацію, докторську – у 1982. Заслужений діяч науки і техніки України (17.06.1991 р.), лауреат премії Ради Міністрів СРСР (06.08.1987 р.), академік Міжнародної інженерної академії (15.05.1992 р.), нагороджений знаком «За наукові досягнення», бронзовою медаллю ВДНГ СРСР, нагрудним знаком «Винахідник СРСР».
Підготував більше 30 кандидатів і докторів технічних наук. Автор близько 250 опублікованих наукових праць, 48 винаходів, співавтор 5 будівельних нормативних документів України. Розробив нелінійну теорію розрахунку багатокомпонентних конструкцій з використанням полімерних композиційних матеріалів, ефективні способи попереднього напруження; крупний спеціаліст в рішенні проблем реконструкції будівель і споруд, підсилення несучих елементів і систем.

В подальші роки захистили докторські і кандидатські дисертації:

Гуровая Л.А. (1983),Черкалина Л.А. (1983),Школьный А.П. (1984),Петрик В.П. (1985) , Ворончихина С. (1985), Гринева Н.В.(1985), Копейко А.Е. (1986) ,Кошмай А.И. (1987), Лукьяненков Б.А. (1987), Избаш М.Ю. (1988), Лукашенко О.Э. (1988), Камру Хасан (1988), Бангладеш, Ильин   В.А. (1990), Якименко М.В. (1990), Довгий И.Н. (1991), Иордания, Шапошников О.Е. (1991) ,Олифиренко Ал. М. (1991), Олифиренко Ан. М. (1992), Спиранде К.В. (1993), Таха Абдалла Ахмед (1993), Баха Эль Дин Мухамен (1993), Судан, Шариф Салих Магди (1994), Судан , Шмуклер И.В. (1995) Кулешов Н.Н. (1995),, Хельвес Акоста Хорхе ,(1995), Колумбия, Рифаи Мохаммед (1995), Марокко, Лобода О.Н. (1996), Джафар Шакер Шахин (1996), Израиль, Мохаммед Хишам Эль (1996), Ливан, Домбаев И.А. (1997), Стельмах О.А. (1997), Регми Утар Кумар(1999),Непал.

У 2000 році захистив докторську дисертацію Г.Ш.Салія, у 2009 році – М.Ю.Ізбаш.

 Салія Гурам Шалвович

  Доктор технічних наук, професор, академік Інженерної академії України Салія Гурам Шалвович, вніс вклад в теорію і практику склопластбетонних конструкцій. Ним опубліковано більше 70 наукових праць.

Запропонував новий тип склопластикової арматури та попередньо напружені конструкції з її використанням.

Ізбаш Михайло Юрійович

Доктор технічних наук, професор, академік Української та Міжнародної інженерних академій Михайло Юрійович Ізбаш, вніс вклад в теорію і практику розвитку сталезалізобетонних конструкцій. Ним опубліковано понад 80 наукових праць, в його активі кілька винаходів, ним підготовлено три кандидата технічних наук, він є членом двох Вчених рад із захисту дисертацій, членом Експертної ради в області будівельного ліцензування. Під його керівництвом виконується великий обсяг робіт, пов’язаних з відновленням експлуатаційної надійності, реконструкцією будівель і споруд і новим будівництвом. Зараз — завідувач кафедри архітектурних конструкцій.

Колектив кафедри

З 2013 року кафедрою завідує кaнд. техн. наук, професор Бондаренко Ю.В.

Колектив кафедри в 2011 р.: Верхній ряд (зліва направо): Петровський О.О., Копейко А.Є., Якименко М.В., Лукашенко О.Е., Пугачов О.Ф., Мольський М.М., Плахотнікова І.А., Спіранде К.В., Земляков В.Л., Матвєєв А.Ю., Горбачов Є.С. Нижній ряд (зліва направо): Сімейко В.В., Бондаренко Ю.В., Черкаліна Л.О., Шагін О.Л., Фомін С.Л., Салія Г.Ш., Бутенко С.В., Підгорна Н.В.